А що, так можна було?

Звичка, якої нас ніхто не навчив

Про що ця стаття:

    • Що таке культура турботи про тазове дно
    і чому її в нас просто немає
    • Чому навіть гінекологи не поспішають її прищеплювати
    Життя жінки змінилося до невпізнання, а рекомендації — майже ні
    • Як сучасна медицина дивиться на опущення:
    «Від цього ж не вмирають»
Анастасія Власова
тренер та засновниця школи здоров'я тазового дна Pelvic Boost
Чистити зуби нас учать з дитинства. Двічі на день, не ковтати пасту, до стоматолога раз на пів року. Про догляд за шкірою, волоссям, поставою нам теж так чи інакше розповіли — мама, школа, подруги. Хтось так чи інакше привчав до певних звичок. А чи сказав вам хтось хоч раз, у якому віці і як починати дбати про тазове дно та як довго це робити?
Майже напевно — ні.
початок
Звичка, якої нас ніхто не навчив
Дбати про тазове дно — це не про те, щоб терміново лікувати опущення, коли воно вже сталося. Якщо діагноз вже є,  все, що ми робимо, щоб його позбутися можна назвати лікуванням.

А справжня турбота – це звичка. Навіть я б сказала цілий набір звичок.

  • Щоденні звички – захищати тазове дно від надмірних навантажень, в тому числі і завдяки тому, що жінка вміє ним керувати.

  • Періодично – жінка робить курси вправ. У кожної буде свій ритм, але в цілому хтось раз на рік, хтось раз на 2-3 роки проходить якщо не курс, то профілактичні заняття.
Таких звичок у нас немає. І найприкріше — їх не прищеплюють навіть там, де, здавалося б, мали б. На плановому огляді жоден гінеколог не дасть жінкам такі поради, займатись тазовим дном все життя.

Я далека від того, щоб звинувачувати гінекологів. Бо вони діють за медичними протоколами. А ті в свою чергу не передбачають подібних рекомендацій.
Так може медичні протоколи праві?

Ні і в наступних статтях я навіть покажу, що сучасна медицина ледь розібралася з тим, де у жінки вибачте клітор, що таке оргазм і як взагалі діагностувати опущення.
Анастасія Власова
усталена думка
«Від цього ж не вмирають»
Чому так? Почасти тому, що сама медицина ставиться до опущення й підтікання доволі спокійно — за принципом «від цього ж не вмирають». І формально це правда. Дійде до випадіння органів — зроблять операцію. Станеться рецидив, опущення продовжиться — зроблять ще одну. Після кожної жінка й далі житиме. Прямої загрози життю тут справді немає. А якщо так — немає й великого стимулу вибудовувати цілу культуру профілактики. Простіше прооперувати тих, хто вже дійшов до краю.
Життя змінилося, а рекомендації — майже ні
За останнє століття життя жінки змінилося кардинально. Настільки, що багато з того, як ми живемо, рухаємося, працюємо і тренуємося сьогодні, напряму б'є по тазовому дну — а звичні рекомендації за цими змінами просто не встигають. Це велика й важлива тема, і я докладно повернуся до неї в наступних статтях.
Як має бути
А все ж має  виглядати інакше. Приблизно так.
  • Дівчина ще з підліткового віку не просто знає чим жіноча фізіологія тазового дна відрізняється від чоловічої.
  • А які саме обмеження накладають ці відмінности.
  • І що саме повинна знати про своє тазове дно та вміти з ним робити кожна жінка в БУДЬ-ЯКОМУ віці. Хоч в 25, хоч 75.
  • Вона вміє відчувати ці м'язи, знає, які навантаження для них ризиковані, і дбає про них так само буденно, як чистить зуби — з юності й до глибокої старості.
Оце і є справжня «Культура турботи про тазове дно».

Не героїчний порятунок в останній момент, а звичка завдовжки в життя.

У нас її поки немає — але вона починає складатися, і ви, читаючи це, вже частина змін.
З чого починаються ці відмінності жіночої та чоловічої фізіології — і чому їх досі до пуття не враховують — ми поговоримо вже в наступній статті. І почнемо з факту, який мене колись по-справжньому здивував.
Почніть формування культури догляду за тазовим дном
з Базового ступеня курсу
"Сильні МТД за 15 хвилин на день"
Курс початкового рівня. Must have для кожної жінки.